Хронічний періодонтит: види, симптоми та методи лікування
До будь-яких стоматологічних проблем, окрім карієсу та ризику втрати зуба, пацієнти здебільшого ставляться халатно. Але не варто ігнорувати будь-які запальні процеси. Наприклад, без лікування хронічний періодонтит легко переростає в запалення гайморових пазух.
Вкажіть свій номер телефону, ми передзвонимо і підберемо для вас зручний час прийому.
Періодонтит — це запалення верхівки кореня і прилеглих до нього тканин. Тривалий час пацієнт може ігнорувати больові відчуття, приймаючи знеболюючі, відтягувати візит до стоматолога. А тим часом запалення із пульпи переміщується до коренів зуба. Що призводить до розвитку періодонтиту? Найчастіше це:
- різного роду травми. Від спортивних, ДТП до травмування під час встановлення, видалення зубного штифта;
- бактеріальні інфекції, що через невилікуваний карієс проникають до кореня зуба, провокуючи розвиток запалення;
- неякісно проведене ендодонтичне лікування. Наприклад, не повністю видалені запалені частини, залишені частки стоматологічного інструменту, алергічна реакція на лікувальний препарат, що використовувався при терапії зубних каналів, хімічний опік, який отримав пацієнт під час промивання зубних каналів. Ось чому важливо на усіх етапах ендодонтичного лікування використовувати мікроскоп, як це роблять у клініці UDC. Постійний контроль кожного етапу лікування мінімізує ризик розвитку періодонтиту
Різновиди хронічного періодонтиту
Існує кілька варіантів хронічного періодонтиту, які були визначені під час клінічних досліджень ходу захворювання та його морфологічних ознак.
- Хронічний періодонтит. Характеризується розповсюдженням фіброзної тканини, що викликає утворення невеликого запального ураження. Це перша стадія періодонтиту. Виникає як самостійний вид або може бути наслідком не лікованого запального процесу. При запущеній стадії відбувається зростання грануляційної тканини. Процес призводить до розсмоктування кісткової тканини в ураженому регіоні, що викликає гнійне запалення та формування свища. Проявляється болями під час жування, які мають періодичний характер і збільшуються при натисканні.
- Загострення періодонтиту. Банальний хронічний запальний процес через стрес, переохолодження, зниження імунітету чи травму. Пацієнту починає надокучати зубний біль. Спочатку дискомфорт відчувається при надкушуванні чи жуванні. Згодом банальний дотик до зуба перетворюється на справжні тортури. Пацієнт старається зайвий раз не кусати на хвору сторону, аби не завдавати собі страждань. Часто ці симптоми просто ігноруються, бо мотивація проста, якщо в зуба вже видалені нерви, то нам нема чому боліти, то щось інше, а не пролікований зуб. Якщо загострення своєчасно не пролікувати, то висока ймовірність розвитку ускладнень у вигляді нориць, абсцесів.
Чому ж виникає періодонтит? Основними причинами розвитку запалення є невчасно лікований пульпіт, який часто є наслідком запущеної стадії карієсу. Не належна увага до каріозних ділянок призводить до ускладнень у вигляді гострого і хронічного періодонтиту. Важливо враховувати, що хронічний періодонтит може не проявлятися в гострій формі, а пульпіт, обійшовши гостру стадію періодонтиту, може перейти до хронічного запального процесу, надовго залишаючись непомітним. Це призводить до постійного руйнування зуба та навколишніх ясен.
Методи лікування хронічного періодонтиту
Для усунення запального процесу стоматологи використовують поодинці, або комбінують консервативні, хірургічні методи. Головні завдання — ліквідація запалення в періодонті, усунення патологічної мікрофлори з каналів хворого зуба та відновлення функціональності, естетичних показників зубної одиниці.
Протокол консервативного лікування передбачає наступні дії. Спершу вводять знеболення в ділянку хворого зуба. Далі стоматолог видаляє стару пломбу, якщо вона є. Якщо зуб раніше не лікувався, то відкривають порожнину зуба. При наявності коронки або мостовидного протезу над запаленим коренем, їх знімають. За допомогою ендодонтичного інструменту очищують кореневі канали. За потреби промиває порожнину кислотами, антисептичними розчинами. Канали пломбуються тимчасово матеріалом на основі гідроксиду кальцію.
Через 2-3 місяці проводиться контроль лікування за допомогою рентгенівського знімку. В разі ефективності лікування (відсутність ознак запалення) на цьому етапі лікар проводить постійне пломбування кореневих каналів і відновлює коронку зуба з використанням полімерів, композитів або металокерамічної коронки у разі значного руйнування верхівки зуба.
Аби результат ендогенного лікування хронічного періодонтиту був позитивним, лікарі UDC радять ретельно проводити гігієну ротової порожнини. Під час лікування уникати переохолодження, стресів, надмірного жувального навантаження на ділянку хворого зуба.
Сучасні технології консервативного лікування ефективні в 70-90% випадків. При сильному ураженні тканин, при відсутності можливості консервативного лікування, а також у випадках, коли медикаментозна терапія не дала результатів, проводиться хірургічне лікування. При дотриманні рекомендацій лікаря у період відновлення комплексне лікування є ефективним у 80% випадків. Але іноді доводиться до терапевтичних методів долучати хірургічні. З використанням дентального мікроскопу лікар видаляє гранульоми, якщо вони є, проводить резекцію верхівки кореня.
У кожному випадку стоматологи стараються зберегти зуб. Видалення — це найрадикальніший захід, який проводять у разі поширення запалення на інші тканини чи сусідні зуби. Також зуб видаляють, якщо:
- у пацієнта розвинувся дифузний періодонтит;
- на зуб припадає значне жувальне навантаження;
- імунітет сильно ослаблений (наприклад, після пологів, під час тривалого лікування туберкульозу, онкологічних захворювань).
Після видалення та загоєння проводиться протезування з використанням мостовидної конструкції або класичної імплантації.
Симптоматика загострення періодонтиту
Сигналами загострення запалення верхівки коренів є:
- сильний біль при накушуванні, навіть дотику до зуба;
- відчуття жару та розпирання у яснах із середини зуба;
- виділення гною під час чищення зубів;
- неприємний запах із рота;
- почервоніння та набряклість ясен;
- локальне підвищення температури на стороні запаленого зуба;
- збільшення регіональних лімфовузлів.
Точний діагноз про наявність періодонтиту може дати лише діагностика. Прицільний рентгенівський знімок, панорамний знімок дасть уявлення про наявність запального процесу біля верхівок коренів та навколишніх тканин, присутність таких ускладнень, як нориці, кісти чи навіть початок остеомієліту.
Небезпека хронічного періодонтиту
Хронічний періодонтит — це дещо більше, ніж просто запалення. Джерело бактеріальної інфекції, яким стає верхівка кореня зуба із навколишніми тканинами, становить загрозу для усього зубо-щелепного апарату пацієнта. Періодонтит провокує появу гранульом та нориць, абсцесів на щелепі, суттєво погіршує якість життя.
Із зони ураження бактерії можуть поширюватись на гайморові пазухи, горло, легені, спровокувавши розвиток гострих або хронічних запальних процесів органів дихання. Особливо небезпечно, коли запалення розповсюджується на кістку. Адже наявність запалення кісткової тканини— це головне протипоказання до установки імпланта, подальшого протезування, загроза для інших здорових зубів, ризик фактор для резорбції кістки щелепи.
Тому важливо при перших ознаках хвороби звертатися за допомогою до стоматолога. Так, процес лікування хронічного періодонтиту тривалий, і може розтягнутися навіть на кілька місяців. Тому швидше, бюджетніше і простіше при появі навіть маленької каріозної плямки на емалі негайно записуватися до лікаря.
