Особливості гангренозного пульпіту

Гангренозний пульпіт – запущена та небезпечна форма хвороби. Характерні ознаки захворювання – альтерація (порушення життєдіяльності та загибель тканин пульпи) та гнильне запалення. Хронічний гангренозний пульпіт у стадії загострення може призвести до гангрени нервово-судинного пучка зуба.

Стоматолог розпізнає гангренозний пульпіт за глибокими запальними дефектами (виразками), що вкривають пульпу повністю. Кожен її шар зазнає уражень, адже на цій стадії захворювання каріозна порожнина глибока та охоплює всі частини коронкової структури зуба. Сильний біль виникає через безпосереднє пошкодження нервів.

Симптоми гангренозного пульпіту

Симптоматична картина відрізняється залежно від форми патології. Відкритий гангренозний пульпіт характеризується болем, що виникає у відповідь на механічний вплив (наприклад, пережовування їжі чи натискання язиком) та температурні чинники. Дискомфортні відчуття тривають якийсь час, а потім зникають. Закритий гангренозний пульпіт провокує постійний інтенсивний біль, адже утворений у результаті гниття ексудат не виходить назовні та посилює запалення. Без негайного лікування воно часто поширюється на частину щелепи навколо ураженої зубної одиниці.

Інші симптоми гангренозного пульпіту:

  • почервоніння та набряк ясен;
  • сірий або чорний колір хворого зуба;
  • руйнування коронки до самої основи;
  • можливе формування свища з гнійним вмістом;
  • неприємний гнильний запах із ротової порожнини;
  • наліт сірого кольору на верхівці судинно-нервового пучка;
  • збільшення підщелепних лімфатичних вузлів (у складних випадках).

Гангренозний пульпіт викликає різні реакції на температурні подразники. Так, гаряче провокує ниючий біль, холодне – навпаки заспокоює хворий зуб. Це відбувається через утворення газів у процесі гангренозного руйнування тканин пульпи. Під час перкусії спостерігається незначна чутливість. Інтенсивність больового синдрому під час діагностичного зондування та електроодонтодіагностики (пропускання низького струму) залежить від форми патології, складності запалення та площі ураженої пульпи.

Хронічний гангренозний пульпіт може протікати без видимих симптомів. У цьому випадку зуб зовні виглядає цілим без пошкодження емалі та формування каріозної порожнини. У гострій формі біль припиняється, коли нерви повністю зруйновані, але процеси гниття продовжуються. На останніх етапах захворювання спостерігається розколювання ураженої коронкової частини на декілька фрагментів, або ж коронка повністю відламується від зубного кореня.

Гангренозний пульпіт: симптоми та лікування

Причини гангренозного пульпіту

Гангренозний пульпіт виникає через проникнення патологічної мікрофлори в пульпу зуба. Це відбувається через запущений карієс, фізичну травму з переломом коронки чи кореня зуба, запалення сусідньої зубної одиниці. Також захворювання може стати наслідком непрофесійного лікування карієсу, коли стоматолог випадково проколює тканину пульпи стоматологічними інструментами.

Лікування гангренозного пульпіту

Під час візуального огляду стоматолог виявляє глибоке каріозне ураження та розкриту порожнину зуба із продуктами розпаду тканин. Попри характерну клінічну картину обов’язково проводиться рентгенографія, зондування та електроодонтодіагностика для встановлення точного діагнозу. За результатами призначається оптимальне лікування.

Для терапії гангренозного пульпіту застосовується метод вітальної екстирпації, адже консервативні засоби неефективні за такого глибокого запалення. Терапевтичні маніпуляції направляються на ліквідацію осередку інфекції та відновлення ураженої коронки зуба (її природної форми, жувальної функції та естетики).

Гангренозний пульпіт: симптоми та лікування

Стоматолог проводить хірургічне лікування гангренозного пульпіту в кілька етапів:

  1. Введення місцевої анестезії.
  2. Розтин коронки для отримання доступу до м’якої частини пульпи.
  3. Ізоляція зуба (від потрапляння слини, крові, гною до розкритої пульпи).
  4. Видалення уражених гниттям тканин, кровоносних судин, нервів (пульпектомія).
  5. Встановлення тимчасової пломби до повного зникнення запалення.
  6. Її видалення через 3 дні та повторне очищення каналу від решток пошкоджених тканин, продуктів розпаду та гнійного вмісту.
  7. Встановлення постійної пломби з реставрацією природної форми коронки.

У деяких випадках виникає необхідність застосування медикаментів місцевої дії в комплексі терапії. Вони не можуть відновити хворий зуб, але знімають запалення ясен, допомагають покращити стан кореневої системи, стримують поширення запального процесу та сусідні одиниці зубного ряду. За показаннями стоматолог може призначати пасти та гелі зі знеболювальним, протизапальним та антибактеріальним ефектом. Вони не мають протипоказань, але застосовуються тільки за призначенням лікаря.

Пасти та гелі можуть використовуватися на етапі розкриття пульпи та встановлення тимчасової пломби, а також після реставрації коронки. Зазвичай термін лікування з місцевими засобами складає ще 10-15 днів після відновлення зуба, поки зберігається біль від пошкодження тканин ясен чи залишкового запалення.