Вплив остеопорозу на можливість імплантації

Остеопороз – порушення обмінних процесів, унаслідок якого спостерігається активне руйнування кісткової тканини (зокрема, кістки щелепи). У результаті вона втрачає міцність і стає крихкою, що значно підвищує ризик виникнення переломів. Імплантація в пацієнтів, що страждають від остеопорозу, пов’язана з низкою складнощів, бо успішне приживлення імплантів значно залежить від стану щелепної кістки.

Остеопороз щелепи – це захворювання, що прогресує. Крім погіршення стану кісткової тканини, воно призводить до інших проблем. Зокрема, у таких пацієнтів спостерігається прискорене формування нальоту та зубного каменю, що часто стає причиною хронічного карієсу та інших інфекційно-запальних процесів. У людей, котрі хворіють на остеопороз, зуби страждають від дефіциту кальцію, тому руйнуються та випадають, якщо не проводити відповідне лікування.

Перші симптоми остеопорозу зазвичай з’являються у віці після 40 років. Основна група ризику – жінки в період менопаузи, коли гормональні зміни призводять до прискореної втрати кальцію. Найбільше цього елементу міститься в кістках. Відповідно, в процесі прогресування остеопорозу спостерігається переважання резорбції (розсмоктування) над утворенням нових клітин кісткової тканини.

Серед симптомів захворювання, що відображаються на стані зубів:

Стоншення та втрата міцності твердих тканин. Першою стоншується емаль, тому характерна ознака остеопорозу – гіперестезія, тобто підвищена чутливість усіх зубів до механічного, температурного та хімічного впливу.
Резорбція щелепної кістки. Часто малий обсяг чи недостатня щільність кісткової тканини перешкоджають проведенню процедури імплантації. У таких випадках, аби встановити імпланти, виконується нарощування кістки. Одна з основних методик – синус-ліфтинг, який буває відкритим і закритим.

Від остеопорозу страждають не тільки структури щелепи та зубів. Захворювання також впливає на здоров’я пародонту, призводячи до розвитку пародонтиту. Без належного лікування виникає патологічна рухливість окремих одиниць чи навіть усіх зубів. Цей стан часто стає причиною часткової чи тотальної адентії. Стоматологічні дослідження свідчать, що найтяжчі форми пародонтиту спостерігаються в жінок з остеопорозом.

Основні способи лікування для зупинки чи уповільнення прогресування остеопорозу:

Приймання медикаментів. Спеціалізовані препарати (бісфосфонати) сприяють загальному зміцненню кісткової тканини та зниженню ризиків переломів. Однак їхнє приймання в процесі та після імплантації має свої небезпеки через рідкісне, але важке ускладнення – некроз кістки щелепи. Відповідно, перш ніж ставити імпланти, важливо пройти всебічну діагностику та проконсультуватися з лікарем.
Здоровий спосіб життя та спеціальна дієта. Повноцінний відпочинок, помірні фізичні навантаження, правильне харчування та відмова від шкідливих звичок сприяють зміцненню кісткової тканини. Важливо прибрати з раціону чай, каву, солодкі газованки, солодощі та жирну їжу, а натомість додати продукти, багаті кальцієм і вітаміном D (горіхи, кунжут, молочні продукти, фініки, жирну морську рибу, яйця, мигдаль тощо).

У питанні, як уникнути остеопорозу, вирішальне значення має регулярна діагностика у віці після 40 років. Так, періодичне проведення стоматологічних оглядів із рентгеном щелепи дає змогу помітити патологічні зміни на початковій стадії.

Чи можна встановлювати імпланти в разі остеопорозу

Імплантація зубів може проводитися за діагностованого остеопорозу, однак потребує комплексного обстеження, індивідуального підходу та правильної підготовки. Тому лікар складає план діагностики та стоматологічних заходів, чітко продумує процедури нарощування кістки (за показаннями) та імплантації. Також стоматолог дає пацієнтові персональний перелік рекомендацій, як підготуватися до імплантації зубів. Щоб досягти бажаного рівня приживлення та максимально знизити ризики ускладнень (таких як периімплантит і некроз) встановлюються спеціальні імпланти.

Серед протипоказань, за яких не проводиться імплантація при остеопорозі:

гострі інфекційні стани;
тяжкі форми імунодефіциту;
загострення хронічних хвороб;
запальні процеси в ротовій порожнині;
декомпенсовані захворювання внутрішніх органів;
деякі хвороби нервової системи та психічні порушення;
онкопатології (зокрема, в процесі проходження лікування).

Чи проводитиметься імплантація зубів, стоматолог вирішує в індивідуальному порядку після комплексного обстеження та оцінки поточного стану ротової порожнини пацієнта.

Які протоколи імплантації використовуються за остеопорозу

Під час лікування остеопорозу протокол не забороняє проведення, як двоетапної, так і одноетапної імплантації. За наявності можливості в конкретному клінічному випадку стоматологи схиляються до другої процедури. Вона забезпечує швидке відновлення зубів, адже протез встановлюється одномоментно або через 2-3 дні після первинного приживлення дентальної системи.

У разі остеопорозу імплантація часто проводиться за базальним протоколом. Для цього використовуються спеціальні базальні імпланти, що вживляються в основу кістки щелепи – базальний шар, який є продовженням губчастого відділу. За остеопорозу, що призвів до тотальної адентії, гарний результат дають методики All-on-4 та All-on-6, котрі передбачають встановлення титанових штифтів під кутом для збільшення охоплення кісткової тканини. Такий підхід мінімізує ускладнення (відторгнення, некроз тощо).

Підготовка до імплантації зубів у разі остеопорозу передбачає проведення:

первинного огляду ротової порожнини;
апаратних досліджень (рентгенографії, КТ);
професійної чистки зубів і поточного лікування (за потреби);
процедури нарощування кістки (синус-ліфтинг за показаннями).

Після закінчення підготовки, підбору оптимальної імплант-системи та складання плану стоматологічних втручань проводиться безпосередньо імплантація.

Основні етапи процедури в разі остеопорозу:

Знеболювання (введення анестезії).
Проколювання чи розріз тканин ясен.
Вживлення імпланту в кісткову тканину.
Накладання швів (за потреби).
Оброблення операційної зони.

Якщо імплантація виконується у вигляду одноетапної процедури, тоді встановлення тимчасового протезу відбувається відразу чи через 2-3 дні. У деяких випадках лікар може запропонувати одномоментну методику, коли проводиться видалення патологічно рухливого зуба, а в його лунку вживляється імлант. За двоетапної імплантації спочатку чекають повного приживлення штифтів, після чого встановлюється формувач ясен. За 2-3 тижні його знімають і ставлять абатмент, до якого кріпиться постійний протез.

Чи має недоліки імплантація в разі остеопорозу

Хронічний характер остеопорозу призводить до ризиків погіршення стану кістки з віком. Зменшення щільності може спричинити випадання імпланту зі щелепи, тому результат лікування буде зведено нанівець. Відповідно, необхідно проаналізувати поточний стан і ретельно слідкувати за прогресуванням остеопорозу, перш ніж прийняти рішення щодо проведення імплантації зубів, яка має високу вартість. Також варто пам’ятати про ризик невдалого приживлення імпланту та триваліший термін остеоінтеграції (у 2-3 рази).

Як доглядати за ротовою порожниною після імплантації в разі остеопорозу

Імплантація передбачає доволі довгий реабілітаційний період, коли потрібно ретельно слідкувати за гігієною порожнини рота та внести відповідні корективи до способу життя. Тому стоматолог не тільки розповідає, як готуватися до імплантації зубів, а й дає низку порад та робить індивідуальні призначення для відновлення після операції. У разі остеопорозу надважливо дотримуватися всіх рекомендацій, щоб мінімізувати ризик периімплантиту та інших негативних явищ.

Серед основних пунктів:

уникання твердої, гарячої, кислої їжі впродовж кількох днів після втручання;
фізичний спокій протягом перших 48 годин для профілактики кровотечі;
акуратна, але ретельна гігієна ротової порожнини;
виключення механічного впливу на місце вживлення імпланту;
приймання антибіотиків, знеболювальних і протизапальних ліків за рецептом;
оброблення ротової порожнини антисептичними розчинами чи ополіскувачами за призначенням лікаря.

Для контролю приживлення необхідне періодичне проведення стоматологічних оглядів. Особливо важливо це у випадках остеопорозу, коли ризики відторгнення вищі. Тому не можна пропускати призначені лікарем візити. Також для підтримання гарного стану ротової порожнини треба проходити процедури професійного чищення зубів 1 раз на 6 місяців (або частіше за прискореного формування нальоту та каменю).

Проконсультуватися щодо можливостей імплантації в разі остеопорозу можна в клініці UkrDentClub. Наші лікарі-імплантологи працюють із випадками різної складності та пропонують спеціалізовані імлант-системи для малого обсягу та недостатньої щільності кістки. Тому захворювання не стане перешкодою до відновлення посмішки.

Питання-відповідь

Чи можна встановити зубний імплант при остеопорозі?

Імплантація в пацієнтів з остеопорозом можлива, але необхідне ретельне обстеження для визначення стану кісткової тканини та використання спеціальних імплантів.

Чи є остеопороз прямим протипоказанням до імплантації?

Остеопороз не є прямим протипоказанням до встановлення імплантів, однак рішення про проведення втручання залежить від особливостей клінічного випадку.

хірург-імплантолог

Янков Євгеній Ігорович

9 років досвіду років досвіду 54 відгуки відгуків

Більше про лікаря

Чи можлива імплантація зубів у разі остеопорозу